Міжхребцева грижа – це захворювання, що є результатом розвитку остеохондрозу хребта. Патологія характеризується дегенеративними змінами міжхребцевого диска (відбувається його випинання між тілами хребців). Небезпека грижі міжхребцевих дисків полягає у тому, що при зсуві утворення починає тиснути на розташовані поруч нервові структури, викликаючи їхнє роздратування чи повний збій функцій. Захворювання прогресує та може спричинити незворотні наслідки. Важливо звертатися за допомогою при прояві перших симптомів.
Міжхребцевий диск – це драглисте хрящове тіло та ядро, що мало стискається, обмежені фіброзним кільцем. Завдяки цьому він виконує свою головну функцію – своєрідну «амортизацію», що дозволяє хребцям з’єднуватися один з одним, забезпечуючи правильну роботу хребта. Коли кільце розривається, частина хрящового тіла виштовхується до спинномозкового каналу – утворюється міжхребцева грижа. Залежно від напрямку вона може тиснути на нервові корінці, спинний мозок або його оболонку.
Причини виникнення грижі міжхребцевого диска
Головна причина, через яку виникає грижа міжхребцевого диска,– дегенеративно-дистрофічні зміни хрящів хребта, характерні для остеохондрозу. Через порушення харчування диски втрачають свою еластичність і воду, їхня висота зменшується. Їхнє відновлення після навантажень і травм порушується, відбувається усунення частини диска, що призводить до формування грижі. Найчастіше захворювання діагностується у людей віком від 30 до 50 років. Чоловіки більш схильні до цього захворювання. Часто страждають і люди, які мають надмірну вагу.
Виходячи з основної причини формування грижі, у групі ризику перебувають люди із наступними патологіями:
- аномалії розвитку хребта;
- злиття хребців;
- метаболічні порушення (діабет, гіпотиреоїдизм);
- травми та забиття хребта;
- викривлення хребетного стовпа;
- аномалії, що призводять до надмірного навантаження на хребет;
- генетична слабкість хребців.
Спровокувати формування грижі можуть тривале перебування у положенні сидячи або при незручній позі, зайва вага, малоактивний спосіб життя, підйоми тяжкості, різкі рухи – всі фактори, що порушують правильний розподіл навантаження на хребетний стовп.
Для своєчасної діагностики міжхребцевої грижі заповніть онлайн форму зворотного зв’язку та запишіться на прийом до нейрохірурга обласної лікарні Запоріжжя.
У більшості випадків діагностують грижу поперекового відділу, рідше – грудного та шийного відділів.
Симптоми захворювання
Прояви патології різняться залежно від місця утворення грижі. До загальних симптомів належать такі прояви:
- болі у спині, що «віддають» у верхні та нижні кінцівки (характер болю – тупий, гострий, різкий);
- головні болі та запаморочення;
- порушення сну, загальна слабкість;
- стрибки артеріального тиску;
- обмеження рухливості хребта;
- слабкість у м’язах рук і ніг;
- зміна чутливості у кінцівках – оніміння, поколювання, печіння, підвищена чутливість;
- рідко – порушення сечовипускання та функцій кишківника.
Інтенсивність болів у спині збільшується, через це рухи стають скутими, ходіння – неможливим. Якщо вчасно не провести лікування хребетних гриж, Захворювання прогресує, виникають порушення роботи внутрішніх органів, і з’являється кульгавість.
Стадії формування грижі
- Дегенерація диска чи пролапс (зміщення диска незначне, до 2-3 мм).
- Протрузія (ядро зміщується більш ніж на 4 мм, фіброзна капсула не порушується).
- Екструзія диска (відбувається тріщина або розшарування кільця, пульпозний вміст випадає за межі).
- Секвестрована грижа (ядро, що випало, звисає за межами міжхребцевої щілини).
Види гриж хребта
Залежно від того, у якому напрямку випадає пульпозне ядро, спинна грижа класифікується так.
- Задня чи дорзальна. Зустрічається часто, переважно – у попереково-крижовому відділі, спрямована у бік спинного мозку, тому вважається найбільш небезпечною. Така міжхребцева грижа може бути медіанною (серединною) та парамедіанною (серединно-боковою).
- Форамінальна. Торкається коріння спинномозкових нервів в отворах, з яких вони виходять. Найчастіше діагностують у шийному відділі.
- Бічна або латеральна ущемляє спинномозковий корінець слабше, ніж форамінальна. Утворюється у шийному відділі, часто поєднана з форамінальними грижами.
- Передня або вентральна випинається у напрямку, протилежному від спинного мозку. Зустрічається рідко. Вважається найбезпечнішою.
- Вертикальна або хребцева грижа Шморля. Утворення направлене вище або нижче за хребець. Може протікати без симптомів. Небезпечне тим, що спричиняє руйнування хребця.
- Секвестрована грижа. Частина утворення відокремлюється та потрапляє до спинномозкового каналу. Досить рідкісний вид.
- Дифузна. Випинання поширюється на половину диска.
Діагностика міжхребцевої грижі
Грижовими утвореннями та іншими патологіями хребта займаються нейрохірурги Запорізької обласної клінічної лікарні. Відділення нейрохірургії ЗОКЛ – єдиний центр вищої акредитаційної категорії у всьому регіоні, де на високому рівні виконуються хірургічні операції при складних, зокрема – онкологічних, патологіях. У нашому медичному закладі працюють фахівці вищої кваліфікаційної категорії зі значним практичним досвідом, які не поступаються європейським колегам у рівні професіоналізму.
Для вибору оптимального методу лікування міжхребцевої грижі важлива комплексна діагностика. Вона починається з візуального огляду, неврологічного обстеження та розмови з пацієнтом для оцінки симптомів.
При підозрі на порушення хрящів хребта потрібно визначити, де саме знаходиться грижа, наскільки сильно та в якому напрямку вона випирає, в якому стані знаходяться м’які тканини. Пацієнту призначають дослідження:
- магнітно-резонансна томографія (МРТ) дозволяє визначити розташування грижі та уражені нерви. МРТ вважається «золотим стандартом» діагностики гриж;
- комп’ютерна томографія (КТ), на відміну від МРТ, якісніше показує стан кісток, але гірше – м’яких тканин. Найчастіше проводиться за підозри на травми;
- рентгенографія використовується у певних випадках, наприклад, через можливість зробити знімок хребта у положенні стоячи. Проте, як і КТ, рентгенографія не бачить проблем з м’якими тканинами.
Консультація нейрохірурга в обласній клініці Запоріжжя здійснюється за попереднім записом.
Лікування міжхребцевої грижі
Лікування міжхребцевих гриж – це тривалий багатоетапний процес, який включає консервативні та оперативні методи. Вибір тактики визначається лікарем і залежить від клінічних симптомів захворювання, розміру та локалізації грижі, давності патології та наявності ускладнень.
Консервативне лікування має комплексний характер і може тривати кілька місяців.
Для зняття гострого запалення та больового синдрому застосовують інтенсивну терапію, що передбачає локальне введення кортикостероїдів та паравертебральних блокад місцевих анестетиків. У гострому періоді показані УВЧ, ультрафонофорез та електрофорез.
У рамках медикаментозного лікування пацієнту призначають препарати для усунення больового синдрому, для зняття спазмів усередині м’язів (міорелаксанти), для підтримки нервової тканини (комплекси вітамінів групи В), для відновлення хрящової тканини (хондропротектори).
Грижа міжхребцевого диска – це патологія, при лікуванні якої важливу роль відводять лікувальному масажу та фізкультурі. Завдяки регулярності виконання спеціальних вправ можна домогтися певного витягнення хребта та зміцнення м’язів спини, а також – покращити кровопостачання області диска, ураженого грижею. Такі вправи необхідно виконувати і під час реабілітації – допомагають уникнути повторного утворення грижового випинання. Доповнює ЛФК курсове проведення масажу та заняття плаванням.
Коли консервативні методики не дають очікуваного ефекту, пацієнту призначають хірургічне лікування грижі. Його проводять і при утвореннях значного розміру. Цих операцій потребує близько 10-15% пацієнтів, які мають грижу міжхребцевого диска.
Найчастіше проводиться ендоскопічне видалення грижі. Це найбільш безпечний і малоінвазивний метод, який забезпечує ефективний результат із відносно коротким періодом відновлення.
Може бути проведена ламінектомія – це хірургічне втручання відкритим способом, при якому видаляється частина дужки хребця, що защемляє нервовий корінець.
У важких випадках призначається видалення міжхребцевого диска та хребетного відростка (дискектомія). Проводиться рідко через високу травматичність, ризик ускладнень і довгий післяопераційний період реабілітації.
Лікування грижі у Запорізькій обласній клінічній лікарні
При виборі тактики лікування спинних гриж фахівці обласної лікарні Запоріжжя керуються принципами індивідуального підходу, враховують усі особливості організму (залежно від наявної патогенної ситуації). Якщо ви зіткнулися з діагнозом «міжхребцева грижа», рекомендуємо звернутися до кращих фахівців Запоріжжя. В обласній клінічній лікарні підберуть оптимальний спосіб боротьби з патологією, віддаючи перевагу лікуванню без операції. Хірургічні операції у відділенні нейрохірургії проводяться з урахуванням сучасних європейських методів, які дозволяють локально впливати на патологічне вогнище, усувати біль і пригнічувати прогресування захворювання.
Аби закріпити успішне лікування, пацієнтам з грижами рекомендується дотримуватися профілактичних заходів: виконувати регулярні фізичні вправи, підтримувати правильну поставу, контролювати здорову вагу, відмовитися від куріння.
Як і за інших дегенеративних захворювань хребта, важливо вести здоровий активний спосіб життя. При першому дискомфорті у хребті не соромтеся звертатися до лікарів. У Запорізькій обласній клінічній лікарні ви завжди можете розраховувати на спеціалізовану допомогу й ефективне лікування.
Не потрібно терпіти біль! Своєчасна терапія повертає якість життя!
Міжхребцева грижа – це захворювання, що є результатом розвитку остеохондрозу хребта. Патологія характеризується дегенеративними змінами міжхребцевого диска (відбувається його випинання між тілами хребців). Небезпека грижі міжхребцевих дисків полягає у тому, що при зсуві утворення починає тиснути на розташовані поруч нервові структури, викликаючи їхнє роздратування чи повний збій функцій. Захворювання прогресує та може спричинити незворотні наслідки. Важливо звертатися за допомогою при прояві перших симптомів.
Виходячи з основної причини формування грижі, у групі ризику перебувають люди із наступними патологіями:
· аномалії розвитку хребта;
· злиття хребців;
· метаболічні порушення (діабет, гіпотиреоїдизм);
· травми та забиття хребта;
· викривлення хребетного стовпа;
· аномалії, що призводять до надмірного навантаження на хребет;
· генетична слабкість хребців.
Прояви патології різняться залежно від місця утворення грижі. До загальних симптомів належать такі прояви:
· болі у спині, що «віддають» у верхні та нижні кінцівки (характер болю – тупий, гострий, різкий);
· головні болі та запаморочення;
· порушення сну, загальна слабкість;
· стрибки артеріального тиску;
· обмеження рухливості хребта;
· слабкість у м’язах рук і ніг;
· зміна чутливості у кінцівках – оніміння, поколювання, печіння, підвищена чутливість;
рідко – порушення сечовипускання та функцій кишківника.
Залежно від того, у якому напрямку випадає пульпозне ядро, спинна грижа класифікується так.
Задня чи дорзальна. Зустрічається часто, переважно – у попереково-крижовому відділі, спрямована у бік спинного мозку, тому вважається найбільш небезпечною. Така міжхребцева грижа може бути медіанною (серединною) та парамедіанною (серединно-боковою).
Форамінальна. Торкається коріння спинномозкових нервів в отворах, з яких вони виходять. Найчастіше діагностують у шийному відділі.
Бічна або латеральна ущемляє спинномозковий корінець слабше, ніж форамінальна. Утворюється у шийному відділі, часто поєднана з форамінальними грижами.
Передня або вентральна випинається у напрямку, протилежному від спинного мозку. Зустрічається рідко. Вважається найбезпечнішою.
Вертикальна або хребцева грижа Шморля. Утворення направлене вище або нижче за хребець. Може протікати без симптомів. Небезпечне тим, що спричиняє руйнування хребця.
Секвестрована грижа. Частина утворення відокремлюється та потрапляє до спинномозкового каналу. Досить рідкісний вид.
Дифузна. Випинання поширюється на половину диска.
Лікування міжхребцевих гриж – це тривалий багатоетапний процес, який включає консервативні та оперативні методи. Вибір тактики визначається лікарем і залежить від клінічних симптомів захворювання, розміру та локалізації грижі, давності патології та наявності ускладнень.
Консервативне лікування має комплексний характер і може тривати кілька місяців.
Для зняття гострого запалення та больового синдрому застосовують інтенсивну терапію, що передбачає локальне введення кортикостероїдів та паравертебральних блокад місцевих анестетиків. У гострому періоді показані УВЧ, ультрафонофорез та електрофорез.
У рамках медикаментозного лікування пацієнту призначають препарати для усунення больового синдрому, для зняття спазмів усередині м’язів (міорелаксанти), для підтримки нервової тканини (комплекси вітамінів групи В), для відновлення хрящової тканини (хондропротектори).
Грижа міжхребцевого диска – це патологія, при лікуванні якої важливу роль відводять лікувальному масажу та фізкультурі. Завдяки регулярності виконання спеціальних вправ можна домогтися певного витягнення хребта та зміцнення м’язів спини, а також – покращити кровопостачання області диска, ураженого грижею. Такі вправи необхідно виконувати і під час реабілітації – допомагають уникнути повторного утворення грижового випинання. Доповнює ЛФК курсове проведення масажу та заняття плаванням.
Коли консервативні методики не дають очікуваного ефекту, пацієнту призначають хірургічне лікування грижі. Його проводять і при утвореннях значного розміру. Цих операцій потребує близько 10-15% пацієнтів, які мають грижу міжхребцевого диска.
Найчастіше проводиться ендоскопічне видалення грижі. Це найбільш безпечний і малоінвазивний метод, який забезпечує ефективний результат із відносно коротким періодом відновлення.
Може бути проведена ламінектомія – це хірургічне втручання відкритим способом, при якому видаляється частина дужки хребця, що защемляє нервовий корінець.
У важких випадках призначається видалення міжхребцевого диска та хребетного відростка (дискектомія). Проводиться рідко через високу травматичність, ризик ускладнень і довгий післяопераційний період реабілітації.
