Гострий простатит – це запалення передміхурової залози, що протікає у гострій формі та стає наслідком наявності інфекційного збудника в організмі, застою лімфи або порушення кровообігу. Клініка захворювання супроводжується набряком, болем, появою гнійних осередків у тканинах, підвищенням температури тіла до 39-40 °C. Без правильного лікування захворювання призводить до погіршення процесу сечовипускання та зниження статевої функції, включаючи безплідність, а також – абсцедування передміхурової залози.
Хто знаходиться у групі ризику?
У 85% випадках гострий простатит виникає на тлі поширення аеробних грам-негативних бактерій (найчастіше – кишкової палички) через такі органи:
- уретра (запальний процес ускладнюється уретритом);
- лімфа тканин (наприклад, через загострення геморою, хвороби прямої кишки);
- система кровообігу (через присутність осередку інфекції в організмі).
У групі ризику знаходяться пацієнти похилого віку (від 60 років), у яких спостерігаються тривала статева помірність, переривання статевого акту, неможливість повноцінної еякуляції, малорухливий спосіб життя, шкідливі звички (куріння, алкоголь), гіподинамія. Іноді для виникнення та розвитку патології достатньо переохолодження, перевтоми та стресу.
Форми гострого простатиту
Гострий простатит розвивається в одній із чотирьох форм:
- катаральна форма – бактерії вражають виключно слизову оболонку та підслизовий шар;
- фолікулярна форма – розвивається осередкове нагноєння окремих часток;
- паренхіматозна форма – до ураження схильні чимало ділянок простати;
- абсцедуюча форма – починає розвиватися нагноєння (абсцес) з викидом гнійного вмісту до інших органів (уретру, сечовий міхур, пряму кишку).
Симптоми захворювання: різкий скимний біль у промежині (може додаватися біль в анусі та на статевому члені), часті позиви або, навпаки, затримки у сечовипусканні, дискомфорт під час сечовипускання, проблемна дефекація, відсутність лібідо та ерекції, м’язові спазми, загальне нездужання, підвищення температури тіла.
У разі виникнення симптомів, зазначених вище, необхідно відразу звернутися за консультацією до уролога. Або ж можуть початися ускладнення: відсутність можливості сечовипускання, різкий підйом температури, сильні озноб і болі, ознаки абсцесу.
Діагностика гострого простатиту
Діагностика захворювання проводиться з урахуванням загальної симптоматики.
Під час первинної консультації уролога пацієнт проходить огляд. Далі призначаються лабораторні дослідження: загальний і біохімічний аналізи крові, посів сечі, аналіз крові на ВІЛ, RW та гепатит, взяття мазків, дослідження інфекційних захворювань, ферментів передміхурової залози тощо. Поставити діагноз допоможуть рентген, КТ і МРТ. Якщо необхідно, лікар проводить УЗД простати та сечового міхура.
Пацієнти з вираженою больовою симптоматикою скеровуються на додаткове обстеження, включаючи біопсію, урографію чи аналіз простатичного специфічного антигену. Деякі види діагностики, що передбачають прямий механічний вплив на орган, заборонені, аби уникнути поширення інфекції.
Лікування гострого простатиту
Лікування гострого простатиту проводиться негайно та залежить від того, який збудник спричинив поширення інфекції. Його дія спрямована на:
- усунення бактеріального агента в організмі;
- усунення розвитку запального процесу.
Лікування гострого простатиту включає медикаментозну терапію, використання клізм і свічок, інфузії розчинів, фізіотерапію та хірургічне втручання (при запущених випадках).
Консервативна терапія
Ефективний результат показує медикаментозна терапія. Лікування гострих процесів у передміхуровій залозі відбувається за допомогою препаратів:
- Антимікробні (антибактеріальні, противірусні) засоби складають основу етіотропної терапії та прибирають вогнище інфекції. Вони підбираються індивідуально, з урахуванням рівня чутливості пацієнта до ліків.
- Больові спазми знімаються за допомогою анальгетиків, спазмолітиків, блокаторів. Пацієнту показане використання ректальних свічок, мікроклізм з розчином.
- Для підвищення імунітету використовуються імуномодулятори, стимулятори, ензими, комплекси вітамінів і корисних елементів.
- Лікування гострого простатиту включає приймання фітопрепаратів, які захищають клітини організму від окислення, а також – сприяють виведенню вільних радикалів.
- При закрепах призначається проносне.
Важливо! Антибіотик починає діяти через 2-3 дні. У пацієнта покращується стан. Гострий біль минає. Курс приймання триває 2-3 тижні.
Фізіотерапія рекомендована після зняття гострого нападу болю. Вона включає: лазер, магніт, ультразвук, іонофорез, електрофорез. Ефективним методом впливу після зняття гострої фази є масаж. Під час гострої фази будь-які маніпуляції на простаті протипоказані! Лікарі рекомендують теплі ванни, помірну статеву активність, правильний раціон. Під час лікування необхідно дотримуватися постільного режиму, пити велику кількість рідини, уникати переохолодження.
Хірургічне втручання
Лікування гострого простатиту шляхом хірургічного втручання проводиться за показаннями, у крайніх випадках – за наявності гнійного процесу, який починається гостро та не проходить після консервативного лікування. Операція передбачає резекцію тканин, які були уражені (трансуретральна резекція), або всього органу (простатектомія).
Пройти повні цикли обстеження та лікування гострого простатиту можна у відділенні урології Запорізької обласної клінічної лікарні. Наші фахівці поставлять діагноз, призначать терапію, виходячи з індивідуальних особливостей організму кожного пацієнта та підтримають щодо реабілітації, спостереження та профілактики захворювання на будь-якій зі стадій його виникнення та розвитку. Всі методики лікування відповідають міжнародним протоколам.
Довіртеся найкращим проктологам Запорізького регіону – позбавтеся болю та дискомфорту!
Гострий простатит – це запалення передміхурової залози, що протікає у гострій формі та стає наслідком наявності інфекційного збудника в організмі, застою лімфи чи порушення кровообігу. Клініка захворювання супроводжується набряком, болем, появою гнійних осередків у тканинах, підвищенням температури тіла до 39-40 °С. Без правильного лікування захворювання призводить до погіршення процесу сечовипускання та зниження статевої функції, включаючи безплідність, а також – до абсцедування передміхурової залози.
У 85% випадках гострий простатит виникає на тлі поширення аеробних грам-негативних бактерій (найчастіше – кишкової палички) через такі органи:
· уретра (запальний процес ускладнюється уретритом);
· лімфа тканин (наприклад, через загострення геморою, хвороби прямої кишки);
· система кровообігу (через присутність осередку інфекції в організмі).
У групі ризику знаходяться пацієнти похилого віку (від 60 років), у яких спостерігаються тривала статева помірність, переривання статевого акту, неможливість повноцінної еякуляції, малорухливий спосіб життя, шкідливі звички (куріння, алкоголь), гіподинамія. Іноді для виникнення та розвитку патології достатньо переохолодження, перевтоми та стресу.
Симптоми захворювання: різкий біль, що ніби тягне, у промежині (може додаватися біль в анусі та на статевому члені), часті позиви або, навпаки, затримки у сечовипусканні, дискомфорт під час сечовипускання, проблеми з дефекацією, відсутність лібідо та ерекції, м’язові спазми, загальне нездужання, підвищення температури тіла.
У разі виникнення симптомів, зазначених вище, необхідно відразу звертатися за консультацією до уролога. Або можуть початися ускладнення: відсутність можливості сечовипускання, різкий підйом температури, сильні озноб і біль, ознаки абсцесу.
Діагностика захворювання проводиться з урахуванням загальної симптоматики.
На первинній консультації уролога пацієнт проходить огляд. Далі призначаються лабораторні дослідження: загальний і біохімічний аналізи крові, посів сечі, аналіз крові на ВІЛ, RW та гепатит, взяття мазків, дослідження інфекційних захворювань, ферментів передміхурової залози тощо. Поставити діагноз допоможуть рентген, КТ та МРТ. Якщо необхідно, лікар робить УЗД простати та сечового міхура.
Пацієнти з вираженою больовою симптоматикою спрямовуються на додаткове обстеження, включаючи біопсію, урографію або аналіз простатичного специфічного антигену. Деякі види діагностики, що передбачають прямий механічний вплив на орган, заборонені, щоб уникнути поширення інфекції.
Лікування гострого простатиту проводиться негайно та залежить від того, який збудник спричинив поширення інфекції. Його дія спрямована на:
· усунення бактеріального агента в організмі;
· усунення розвитку запального процесу.
Лікування гострого простатиту включає медикаментозну терапію, використання клізм і свічок, інфузії розчинів, фізіотерапію та хірургічне втручання (при запущених випадках).
