Переломи кісток таза – це досить важка травма тазового кільця, яка ускладнюється масивними крововтратами через травмування уламками кісток м’яких тканин і больовим травматичним шоком.
Види переломів кісток таза
Таз – це своєрідне кільце. Перелом однієї його частини часто супроводжується ушкодженнями та переломами зв’язок в іншій. Класифікація переломів визначається напрямом лінії травмування та характером сили, що спровокувала пошкодження.
Стабільні переломи тазових кісток відрізняються наявністю однієї лінії перелому та збереженням анатомії тазового кільця:
- перелом крила клубової кістки;
- пошкодження верхньої та нижньої гілок лонної кістки;
- ізольований перелом крижів.
Нестабільні ушкодження таза характеризуються порушенням цілісності кільця у двох і більше точках. Анатомія таза порушується (зміщення фрагментів) через високоенергетичну травму:
- пошкодження через передньо-задню компресію таза;
- вертикально-нестабільний перелом (одна половина таза зміщується нагору);
- перелом у зв’язку з бічною компресією (одна половина ротується всередину).
Стабільні та нестабільні переломи кісток таза діляться на:
- відкриті переломи (ушкодження шкіри в області перелому);
- закриті (ушкодження шкірного покриву відсутнє).
Відкриті переломи тазових кісток вважаються найбільш небезпечними для здоров’я та життя людини, тому що рана – своєрідні «відкриті двері» для різноманітних інфекцій.
Причини травмування кісток таза:
- ДТП;
- виробничі травми;
- НС;
- падіння з висоти;
- різноманітні високоенергетичні травми. Однак, у пацієнтів похилого віку з низькою якістю кісткової тканини для перелому тазових кісток досить низько енергетичної травми.
На практиці травматологи відділення Запорізької обласної клінічної лікарні зустрічають і такі переломи, коли відбувається відрив кісткового фрагмента в області кріплення м’яза. Такі переломи кісток таза називаються «відривними» та діагностуються у спортсменів із незрілою кістковою системою. Подібні ушкодження не провокують нестабільність тазового кільця та не супроводжуються ушкодженням внутрішніх органів.
Що таке «низька якість кісткової тканини»?
Переломи кісток таза розвиваються на тлі зниження якості кісткової тканини, що спостерігається у пацієнтів похилого віку, що страждають на остеопороз. Переломи у такої категорії з’являються і при падінні з висоти свого зростання або при нешкідливих звичайних процесах. Ці ушкодження кісток таза найчастіше – стабільні (не супроводжуються порушенням цілісності тазового кільця).
Симптоми переломів кісток таза:
- деформація таза;
- сильні болі в області травмування;
- укорочення кінцівки;
- порушення опорної функції;
- порушення рухової функції.
Клінічні прояви такого ушкодження – від незначних ушкоджень, які потребують оперативного втручання, до руйнації тазового кільця з травмуванням навколишніх анатомічних структур. Наприклад, внутрішні крововиливи, гіповолемічний шок і неконтрольована гіпотензія – найнебезпечніші ускладнення при переломах кісток таза. Так чи інакше, переломи будь-якої тяжкості – серйозна поразка, тому що кістки таза знаходяться близько до великих кровоносних судин і до внутрішніх органів.
Основним фактором летальності при переломах кісток таза є гіповолемічний шок. Джерела кровотеч при цьому виді травмування – венозне тазове сплетення, клубові артерії, лінія перелому тазових кісток або комбінації перерахованих вище причин. Саме тому виявлення та усунення пошкодження у джерелі кровотечі – перше, що необхідно постраждалому.
Важливо! Переломи тазових кісток обов’язково супроводжуються больовим синдромом, що посилюється під час рухів.
Діагностика переломів кісток таза:
- рентгенологічне дослідження з використанням додаткових проєкцій, що дозволяють спеціалісту проаналізувати особливості зміщення фрагментів;
- УЗД сечового міхура;
- уретрографія – це рентгенологічний метод дослідження сечівника;
- цистрографія;
- комп’ютерна томографія (КТ) використовується для оцінки характеру перелому, діагностики поєднаних травм та ушкоджень;
Також проводяться протишокові заходи:
- знеболювання потерпілого;
- іммобілізація травмованої області;
- відшкодування крововтрати (залежить від стану людини та від тяжкості травмування);
- введення лікувального наркозу (за потреби).
Увага! Переломи тазових кісток можуть супроводжуватися черепно-мозковими травмами, ушкодженнями грудини, черевної порожнини та кінцівок. Фахівці відділення травматології ЗОКЛ використовують додаткові методи дослідження патологій, а також – залучають лікарів вузьких спеціальностей.
Діагностика, лікування та реабілітація пацієнтів з переломами кісток таза потребують мультидисциплінарного підходу.
Також необхідне фізикальне обстеження, під час якого травматолог оцінює загальний стан кульшових суглобів, нижніх кінцівок і тазового кільця. Перевіряються можливість виконання рухів у гомілковостопних суглобах і пальцях стопи, а також – чутливість підошовної поверхні стопи.
Лікування переломів кісток таза в обласній лікарні Запоріжжя
Фахівці травматологічного відділення ЗОКЛ керуються такими факторами при виборі тактики лікування:
- особливості перелому тазових кісток;
- ступінь усунення кісткових фрагментів;
- загальний стан пацієнта.
Консервативне лікування переломів таза
Така методика лікування необхідна при стабільних переломах без зміщень або з мінімальним зміщенням кісток:
- Допоміжні засоби опори (милиці або спеціальні ходунки) необхідні для мінімізації навантаження на пошкоджену частину. Якщо у пацієнта травмовані дві нижні кінцівки, для пересування використовується інвалідне крісло.
- При проходженні курсу медикаментозної терапії рекомендуються знеболювальні препарати й антикоагулянти (для профілактики виникнення тромбозів вен нижніх кінцівок).
Коли потрібне хірургічне втручання?
Показання для проведення хірургічної операції при лікуванні переломів тазових кісток:
- ушкодження внутрішніх органів;
- розбіжність тазових кісток;
- неефективність раніше проведеного консервативного лікування.
У відділенні травматології Запорізької обласної клінічної лікарні працюють фахівці зі значним досвідом, які використовують лише сучасне спеціальне обладнання для діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів.
Види втручань при переломах кісток таза:
Зовнішня фіксація потрібна для стабілізації пошкодженого тазового кільця. Це введення металевих стрижнів або гвинтів у кістки таза. Процедура проводиться через невеликі розрізи шкіри та м’язів. Кінці елементів зовнішньої фіксації залишаються над шкірою, з обох боків таза, фіксуються до карбонових сполучних балок.
Зовнішній фіксатор – це своєрідна стабілізаційна рамка, що утримує тазові кістки у необхідному положенні.
Для пацієнтів, які через певні причини не здатні перенести тривале та досить складне хірургічне втручання, зовнішній фіксатор використовується як тимчасовий захід – до стабілізації стану здоров’я пацієнта та до виконання повноцінної фіксації перелому.
Скелетне витягування – система блоків і вантажів, які використовуються для репозиції кісткових фрагментів. Воно накладається практично відразу після травмування та знімається після оперативного втручання. Деякі переломи вертлюжної западини лікуються з використанням цього методу.
При накладанні скелетного витягу через стегнову та великогомілкову кістки проводиться металева спиця, до якої фіксується вантаж. Шляхом тяги він утримує пошкоджені фрагменти у наближеному до анатомічного положенні.
Відкрита репозиція та внутрішня фіксація. Під час проведення цієї операції кісткові фрагменти повертають в анатомічне положення для подальшого утримання. До настання зрощення, використовуються металеві пластини і гвинти.
При лікуванні переломів кісток таза в обласній лікарні Запоріжжя ризики виникнення наслідків після проведення хірургічного втручання зведені до мінімуму завдяки професіоналізму лікарів, використанню сучасних методів лікування та спеціального обладнання експертного класу.
