Для ЗОКЛ трансплантація – це не просто слово, яке стало доволі популярним останніми роками. Це значний пласт історії. Це перші кроки та перші успіхи. Це ряд здавалося б недосяжних мрій та їхнє втілення у життя.
Чи знали ви, що розвиток трансплантації в нашій державі почалася саме зі стін Запорізької обласної клінічної лікарні? Так-так, саме тут пройшла перша в Україні пересадка печінки. Саме тут зробили першу успішну трансплантацію донорського серця. І багато чого ще тут робили вперше.
Відтоді минуло багато років. За цей час в ЗОКЛ здійснили понад 650 пересадок нирки (з них 150 – від живого родинного донора), 18 трансплантацій печінки, одну пересадку комплексу підшлункової залози й нирки, 3 трансплантації серця, понад 180 трансплантацій В-клітин підшлункової залози хворим на цукровий діабет. Також тут виконано 30 успішних трансплантацій нирки дітям.
У команди Запорізької обласної клінічної лікарні (ЗОКЛ) багато досягнень та чимало перспектив. Нам є чим пишатися. І є, що берегти.
Трансплантація в ЗОКЛ: початок
Усе почалося з талановитого хірурга, доктора медичних наук, професора Олександра Ніконенка. Він очолював кафедру госпітальної хірургії Запорізького медичного університету (нині – ЗДМФУ), що діяла на базі обласної лікарні. У своїй роботі він ніколи не стояв на місці й завжди прагнув підкорювати незвідані вершини. Такою самою була і його команда. На той момент багато співробітників кафедри захистили дисертації, освоїли основи судинної хірургії, кардіохірургії, ангіографії. Це були прогресивні часи, в яких не вистачало лише одного – трансплантації.
Але зайнятися трансплантацією на порожньому місці неможливо. Треба багато чого знати, вміти, мати. Донині Олександр Семенович дякує тодішньому керівництву області, обласного управління охорони здоров’я та головному лікарю медичної установи за підтримку ентузіазму та прагнення змінити світ на краще. Начальник управління Генадій Балашов та його заступник Зінаїда Лашкул надали величезну допомогу у становленні та розвитку трансплантації в області. Не стояли осторонь й найпотужніші підприємства Запоріжжя. Особливу допомогу надав директор металургійного комбінату «Запоріжсталі» Віталій Сацький. Фактично приміщення під гемодіалізні зали зроблені завдяки його зусиллям. Також апаратура для гемодіалізу була придбана за рахунок підприємства. Олександр Ніконенко згадує, що тоді команда лікарні жартома називала відділення гемодіалізу «Цехом «Запоріжсталі».
Тож, підтримка була, ентузіазм також, треба було діяти. Почалася підготовка кадрів. Хірурги лікарні Юрій Юшков та Сергій Завгородній стали першими, хто пройшов стажування з трансплантації. Потім цей шлях подолали й інші спеціалісти.
Паралельно створювалася імунологічна лабораторія, метою якої стало типування хворих, перевірка сумісництва донора та реципієнта тощо. Закупка обладнання, навчання, організація роботи та справжній вогонь в очах.
Ще один крок – реконструкція відділення гемодіалізу, встановлення перших діалізних машин з системою очищення води, підготовка кадрів.
Робота йшла і над вдосконаленням відділення реанімації та анестезіології.
Задля контролю функції трансплантата був налагоджений морфологічний моніторинг. Що відбувається з пересадженою ниркою? Клінічно знайти відповідь на це питання практично неможливо. Лише біопсія та подальший гістологічний аналіз могли вказати на зміни. Цей напрямок організувала доцент кафедри патанатомії Тамара Ніконенко. До цього такого в Україні ще не було. До речі, саме Тамара Ніконенко вперше у світі видала атлас трьома мовами з патології пересадженої нирки.
На дворі 1992 рік. Матеріально-технічна база готова, штатний розклад укомплектований і навіть введена нова на той момент ставка трансплант-координатора. Можна стартувати! Тож, на базі клініки госпітальної хірургії ЗОКЛ відкривається «Центр трансплантації і хронічного гемодіалізу». Це була неймовірна подія! При чому для усієї країни! Адже подібних центрів в нашій державі на той момент ще не було. Робота починає вирувати!
Три роки потому «Центр трансплантації і хронічного гемодіалізу» разом з допоміжними структурними підрозділами реорганізовуються в єдиний «Центр трансплантації органів». Варто зауважити, що у 90-х роках він фактично відігравав роль всеукраїнського центру трансплантації органів.
У 2008 р. ще один прорив у сучасній медицині – на базі Центру відкривають ліжка для хворих з ендокринною патологією, які потребують оперативного лікування.
У 2018 році Центр реорганізовують у «Відділення трансплантації та ендокринної хірургії ЗОКЛ».
Нині це «Відділення трансплантації і нефрології».
Перші операції та перші перемоги
В обласній лікарні Запоріжжя перша операція з пересадки нирки відбулася 17 жовтня 1992 року. Трансплантацію здійснив Олександр Ніконенко разом зі своєю командою. Пацієнткою стала 52-річна доярка з Пологівського району. Понад 25 років вона тяжко страждала від хронічної ниркової недостатності. А після операції щасливо жила до глибокої старості. Приїздила на консультації, одержувала спеціальні препарати й могла насолоджуватися життям. Шкодувала лише про одне – що не було змоги зробити це раніше.
У 1994 році в ЗОКЛ відбулася перша в Україні пересадка печінки. Загалом це найскладніший орган для трансплантації. Хірургічне втручання дуже ризиковане та технічно складне. Втім, трансплантологів ЗОКЛ це не злякало. В результаті чого протягом довгого часу таку операцію робили лише в Запоріжжі.
В 1996 році в Запорізькій обласній лікарні провели першу в Україні симультанну трансплантацію підшлункової залози та нирки.
28 січня 2003 року саме тут вперше в Україні зробили успішну операцію з пересадки донорського серця. Тоді врятували життя 45-річному Володимиру, який мав хронічну хворобу серця. І протягом довгого часу наш пацієнт був єдиною людиною в Україні, в грудях якого билося пересаджене серце.
2011 рік – мультиорганний забір органів та успішна пересадка серця, печінки і нирок протягом однієї доби. З 9-го на 10-те травня одразу шість людей одержали шанс на якісне життя. Той день Олександр Ніконенко пам’ятає й донині: «Ми забирали серце в Дніпрі. У супроводі поліції його доставили до ЗОКЛ впродовж 30 хвилин. Щоб ви розуміли, з моменту забору серця до моменту зняття з нього затискачів та включення в кровообіг має пройти не більше 4-5 годин. Тобто час максимально обмежений. Ще й дорога забрала серйозний проміжок часу (попри швидкість). Втім, ми встигли! Завдяки злагодженій роботі, вмінням команди та технічному оснащенню. Потім до ночі пересаджували печінку та чотири нирки, а зранку – продовжували роботу. Але це того вартувало! Через рік ми усі зустрілися. Пацієнти почували себе добре і дійсно раділи життю».
І це зовсім коротко про величезну роботу, яка триває й нині.
Люди, які увійшли в історію
Без сумнівів, флагманом трансплантації є Олександр Ніконенко. Але він був не один. З ним працювала його потужна команда: завідувач реанімації, професор Сергій Гриценко, хірурги Ігор Кружилін, Сергій Ємельянов, Олексій Ковальов, Сергій Завгородній, нефрологи – Тетяна Смолякова, Тетяна Остапенко, трансплант-координатор – Ігор Писаренко, анестезіолог Олександр Вороний, лаборант-імунолог Людмила Ташевська. Першим же завідувачем Центра трансплантації і хронічного гемодіалізу Запорізької обласної клінічної лікарні став лікар-трансплантолог, кандидат медичних наук Юрій Юшков. Він керував структурним підрозділом з 1992 по 1995 рік.
Згодом відділенням керувала плеяда інших визначних лікарів-трансплантологів.
- У 1995 році структурний підрозділ очолив кандидат медичних наук, професор Сергій Завгородній.
- З 1997 по 2013 відділенням керував кандидат медичних наук, доцент Микола Поляков.
- З 2013 по 2023 рік на посаді завідувача перебував кандидат медичних наук, доцент Ігор Русанов.
Нині відділення трансплантації знову очолює Микола Поляков. На сьогодні він є провідним трансплантологом України, який за 32 роки свого професійного стажу виконав близько 1000 пересадок нирки.
Якщо говорити про відділення гемодіалізу, робота якого невід’ємно пов’язана з діяльністю відділення трансплантації, то керівником цього структурного підрозділу від самого початку й донині є лікар-нефролог Світлана Корнєєва.
Запорізька обласна лікарня дійсно пишається своєю командою, яка робить величезний внесок в порятунок людських життів. Плюс ця команда постійно розвивається та вдосконалюється. Трансплантологи ЗОКЛ стажувалася (і стажуються) у різних куточках світу. Наші хірурги переймають досвід провідних фахівців галузі Німеччини, Швеції, Італії, Іспанії, Австрії, Польщі, США, Японії.
Крім того, й самі вчать. Завдяки Олександру Ніконенко на базі ЗОКЛ була створена потужна трансплантаційна школа, яка знайшла визнання не лише на теренах України. Співробітники відділення брали участь у відкритті та становленні центрів трансплантації Дніпра, Харкова, Луганська. На базі відділення була відкрита кафедра трансплантології, ендокринної хірургії з курсом серцево-судинної хірургії, а потім і Науково-дослідний інститут трансплантації та серцево-судинної хірургії, який розробляв теоретичні питання розвитку трансплантації в Україні. Як бачимо, в обласній лікарні Запоріжжя наука та практичний завжди йшли поряд.
Трансплантація в ЗОКЛ: сьогодення
Фахівці відділення трансплантації і нефрології виконують оперативні втручання з трансплантації та операції, які дозволяють збільшити строк очікування на трансплантацію. Тут здійснюють:
- трансплантацію нирки від живого родинного та трупного донорів;
- нефректомію у живого родинного донора;
- трансплантацію печінки від трупного донора;
- трансплантацію серця;
- формування артеріовенозних фістул та встановлення шунтів для гемодіалізу;
- встановлення катетерів для перитонеального діалізу;
- формування спленоренальних анастомозів;
- паратиреоїдектомію при аденомах паращитоподібної залози;
- аутотрансплантацію нирки.
На сьогодні трансплантація в ЗОКЛ – це:
- команда висококваліфікованих фахівців з великим досвідом роботи;
- уся необхідна матеріально-технічна база для забору органів, здійснення хірургічного втручання та подальшого контролю трансплантата;
- консультативна допомога пацієнтам із захворюваннями серця, печінки, нирок для визначення показань до трансплантації;
- проведення життєвонеобхідних процедур при хронічній нирковій недостатності;
- підготовка до трансплантації органів та безпосереднє проведення трансплантації;
- післяопераційний нагляд за пацієнтами з пересадженими органами;
- подальше ведення пацієнтів протягом життя.
В трансплантації бере участь велика кількість медичних фахівців ЗОКЛ. Впродовж усього процесу вони борються за якість життя, та й за саме життя пацієнта. Важливо розуміти, що трансплантація не обмежується лише операцією. Усе починається задовго до хірургічного втручання. І триває багато років після. Адже людина, якій здійснена трансплантація, залишається на контролі лікарів усе своє життя. Але варто зазначити, що саме завдяки трансплантації це життя триває.
ЗОКЛ — це поєднання досвіду, знань та історії. Тут точно знають, як допомогти. Наші пацієнти не лише відчувають покращення самопочуття, а й повертаються до звичного життя, до своєї роботи та захоплень. Хоча насправді відчуває зміни уся родина. Повірте, воно того вартує. Особливо зараз, коли трансплантація в обласній лікарні Запоріжжя є максимально доступною для людей.
