Артроз щелепного суглоба є хронічним дегенеративно-дистрофічним захворюванням суглобів. Провокуючим фактором є зміна структури суглобового хряща, що призводить до пошкодження кісткових поверхонь і деформації зчленування. Цей стан виникає внаслідок зношування складових частин сполуки, що відбувається під впливом інтенсивних механічних навантажень або недостатнього надходження поживних речовин у тканини суглоба.
Артроз скронево-нижньощелепного суглоба вважається найбільш поширеним суглобовим захворюванням. Згідно зі статистикою, понад 15% населення планети стикаються з цією патологією, найчастіше страждають люди похилого віку.
Раннє виявлення хвороби є важким завданням, оскільки її початкові стадії часто протікають практично безсимптомно. Артроз СНЩС з розвитком призводить до поступового руйнування, не тільки хрящової та кісткової тканини суглоба, але також навколишніх м’язів та зв’язок. Отримати консультацію лікаря можна заповнивши форму онлайн та записавшись на огляд.
Діагностика та лікування
Артроз щелепного суглоба – підступне захворювання, яке, на жаль, не піддається повному лікуванню. Цей хронічний стан потребує тривалого та комплексного підходу до терапії, спрямованої на полегшення симптомів та покращення якості життя пацієнта. Своєчасне виявлення та звернення до лікаря за найменших больових відчуттів у суглобі дозволяє розробити найбільш ефективну тактику терапії, уповільнити подальший розвиток патологічних процесів та відновити функції суглоба.
При відвідуванні стоматолога-ортопеда проводиться збір скарг, огляд ротової порожнини та жувальних м’язів, а також оцінюється амплітуда рухів. Точний діагноз артроз лицьового суглоба встановлюють завдяки інструментальним методам діагностики:
- рентгенографія – призначена для оцінки стану суглобової щілини та виявлення наявності чи відсутності патологічних кісткових наростів;
- електронейроміографія – оцінка активності нервово-м’язової системи;
- комп’ютерна томографія – проводиться для виявлення запальних процесів та оцінки стану зв’язок.
Лікування артрозу щелепно-лицевого суглоба включає медикаментозну терапію, фізіотерапію і, у важких випадках, хірургічні втручання. У деяких випадках фахівець може рекомендувати використання ортодонтичних апаратів для корекції прикусу та покращення симетрії щелепи.
Артроз СНЩС викликає сильні болі та дискомфорт, для усунення больових відчуттів застосовують нестероїдні протизапальні препарати у формі таблеток або мазей, а також проводять новокаїнові блокади. Для поліпшення живлення хрящової тканини використовують хондропротектори. У деяких випадках показані міорелаксанти для розслаблення м’язів у ураженій ділянці.
Серед фізіотерапевтичних методів для лікування призначаються лазеротерапія, магнітотерапія, електрофорез та ін.
Артроз СНЩС на пізніх стадіях, з вираженими симптомами, потребує хірургічного лікування. Лікар може виконати пункцію суглоба, відкриту або ендоскопічну артропластику для видалення уражених структур та їх заміщення трансплантатами, а також ендопротезування з повним видаленням пошкодженого зчленування та заміною його протезом. Для своєчасної діагностики артрозу СНЩС запишіться на прийом онлайн.
Лікарі Запорізької обласної клінічної лікарні розробляють індивідуальний план терапії, що підбирається залежно від конкретних особливостей захворювання. Цей план включає консервативні методи терапії, хірургічні втручання або інші необхідні заходи, спрямовані на досягнення оптимальних результатів.
Причини захворювання на остеоартроз щелепного суглоба
Остеоартроз щелепного суглоба може виникнути через різні причини, включаючи:
- хронічний артрит;
- патологічний прикус (неправильне взаємне розташування зубів верхньої та нижньої щелеп);
- часткова втрата зубів (переважно молярів у нижній щелепі);
- нічний скрегіт зубами;
- патологічна стирання зубів;
- неправильне встановлення пломб на жувальні поверхні зубів;
- некоректне протезування;
- травматичні ушкодження суглоба;
- перенесені в минулому операції на СНЩС.
Серед загальних факторів, що сприяють розвитку артрозу щелепного суглоба, виділяють генетичну схильність, ендокринні порушення, судинні, системні та інфекційні захворювання.
Симптоми артрозу СНЩС
Артроз щелепного суглоба проявляється поступово, і початкові симптоми часто залишаються непоміченими пацієнтом. Розвиток захворювання характеризується такими ознаками:
- клацання та хрускіт у ділянці суглоба;
- ранкова скутість, що зменшується протягом дня;
- тупі болі при жуванні або розмові;
- надалі з’являються постійні ниючі болі, що посилюються при перевантаженні суглоба, в холодну погоду або ввечері;
- обмеження руху нижньої щелепи;
- при відкритті рота – зміщення щелепи у бік болю;
- асиметрія обличчя.
Супутні симптоми артроз щелепного суглоба включають відчуття оніміння та поколювання шкіри на стороні ураження, глоссалгію (біль у язику), оталгію (біль у вусі), зниження слуху, біль в оці та головний біль.
