Феномен хронічного тазового болю (синдром тазових алгій) відомий медикам вже давно. Однак порівняно нещодавно стала відома найбільш ймовірна його причина – варикозне розширення вен малого таза (ВРВМТ).
Варикоз малого таза – це розширення судин венозної системи тазових органів, що призводить до порушення відтоку крові. У жінок патологія частіше проявляється у вигляді ВРВ матки та яєчників, а у чоловіків – варикоцеле (ВРВ яєчка).
Травмовані вени відрізняються від здорових наступними характеристиками:
- переповнені кров’ю;
- ослаблені;
- сильно звивисті;
- збільшені у діаметрі;
- на поверхні спостерігаються невеликі вузлики.
При варикозі вени збирають кров зі статевих органів (яєчників, матки, маткових труб у жінок, яєчок і статевого члена у чоловіків), але не здатні виконати її транспортування у порожнисту вену. В результаті утворюється застійний процес, судини переповнюються, з’являються набряклість і запалення. Варикозне розширення вен малого таза може викликати серйозні ускладнення – небезпека захворювання полягає у тому, що на тлі порушень кровообігу можуть виникати:
- тромби – згустки, що перекривають порожнину судини. Тромби можуть відриватися та мігрувати судинним річищем, потрапляючи у серце, мозок або легені;
- безплідність;
- порушення менструального циклу;
- кровотечі із матки.
Варикозне розширення вен ВМТ – причини
Причинами тазового варикозу можуть стати будь-які зміни в організмі, які провокують запуск патологічного механізму:
- пахова грижа;
- пухлина у малому тазі;
- підвищення тиску в черевній порожнині через закрепи;
- гінекологічні захворювання (загин матки, кісти яєчників);
- зниження еластичності судин:
- захворювання сполучної тканини;
- застійні процеси у судинах таза, пов’язані з неповноцінним статевим життям;
- спадкова схильність і вроджена слабкість вен.
У 30% випадків причиною розвитку патології у жінок стає вагітність.
Чинниками підвищеного ризику є:
- напружена фізична робота;
- недостатньо регулярне чи незадовільне статеве життя;
- зловживання в інтимному житті перерваним статевим актом;
- часті гінекологічні/урологічні захворювання;
- контрацепція за допомогою гормональних препаратів;
- гормональні збої в організмі (ПМС у жінок включно);
- гіподинамія.
Класифікація варикозу ВМТ
Можна зустріти безліч класифікацій хвороби, але розгляньмо найбільш значущі:
Внаслідок появи хвороби:
- первинний – викликаний незадовільною роботою венозних клапанів;
- вторинний – розвивається як ускладнення наявних запальних, гінекологічних або онкологічних захворювань внутрішніх органів.
Варикозне розширення вен малого таза поділяється на 3 стадії залежно від діаметра уражених судин:
- І ступінь – характеризується збільшенням діаметра судини лише на 5 мм. Зазначається перебіг вени, схожий на штопор;
- при ІІ ступені відзначається розширення просвіту вен до 10 мм;
- для ІІІ ступеня характерне збільшення діаметра судин на більш ніж 10 мм.
Варикозне розширення вен малого таза – симптоми
До характерних симптомів, що вимагають звернення до лікаря, належать:
- хронічний біль у тазі. Больовий синдром частіше локалізується внизу живота, іноді «віддає» у пах і поперек. Біль посилюється у другій половині менструального циклу у жінок, після статевого акту чи тривалого положення сидячи;
- виділення (слиз) зі статевих шляхів. Це типовий «жіночий» симптом. При цьому виділення звичайні на вигляд і не мають стороннього запаху. Хвору насторожує лише їх надзвичайно велика кількість;
- зовнішні ознаки хвороби – судинні зірочки чи посилення венозного малюнка на стегнах, в області промежини – зустрічається приблизно у половини пацієнтів. У чоловіків може спостерігатись незначне розширення вен на статевому члені;
- порушення менструального циклу у жінок і розлади сечовипускання у пацієнтів обох статей зустрічаються рідко та свідчать про занедбану форму хвороби.
Приводом для звернення до лікаря може стати будь-який із вищеописаних симптомів. Зволікати при цьому не можна, оскільки це загрожує розвитком ускладнень.
Профільним спеціалістом є флеболог, але для жінок можливе початкове відвідування лікаря-гінеколога, який переконається у відсутності супутніх гінекологічних захворювань.
Діагностика
Варикозне розширення вен малого таза – це підступна патологія. Виявити її не так вже й просто. Проте фахівці відділення судинної хірургії Запорізької обласної клінічної лікарні досконало володіють необхідними практичними та теоретичними знаннями для якнайшвидшого підтвердження діагнозу.
Перелік обстежень пацієнта із підозрою на варикозне розширення вен малого таза у ЗОКЛ включає:
- консультацію та огляд лікаря (це може бути флеболог, гінеколог, судинний хірург);
- УЗД і доплерографія вен – найбільш безпечний і простий у виконанні метод, який дає можливість підтвердити варикозне розширення вен органів малого таза;
- флебографія – це інвазивне дослідження, що дозволяє із високою точністю визначити наявність і ступінь захворювання;
- гістероскопія – незамінна при диференціальній діагностиці ВРВМТ від схожих за симптоматикою гінекологічних захворювань (ендометріоз, міома, кольпіт);
- рентгенівська комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія дозволяє уточнити деталі перебігу захворювання та диференціювати патологію вен від інших патологій, схожих за симптоматикою (хвороби суглобів, хвороба Крона тощо).
Пацієнти ЗОКЛ мають унікальну можливість пройти повне обстеження, не покидаючи стіни лікарні. У нас є все необхідне діагностичне обладнання, та приймають фахівці всіх областей медицини для своєчасного виявлення захворювання.
Лікування
Після того, як лікар підтвердив діагноз «варикозне розширення вен малого таза», фахівець розпочинає вибір ефективного методу лікування. При лікуванні захворювання спеціалісти відділення судинної хірургії ЗОКЛ ставлять такі завдання:
- нормалізувати тонус судин;
- покращити живлення тканин;
- запобігти застійним явищам і можливим ускладненням.
Лікування може відбуватися за кількома напрямками одночасно, але намагаються обмежитися консервативними методами. Усі консервативні методи спрямовані насамперед на профілактику захворювання та його ускладнень. Також консервативні методи – це єдина можлива терапія, якщо пацієнт має серйозні протипоказання до хірургічного лікування, або якщо відмовляється від оперативного втручання.
Застосовується медикаментозна терапія:
- знеболення нестероїдними протизапальними засобами;
- призначення препаратів для підтримки венотонусу (флеботоніки, ангіопротектори);
- застосування препаратів для покращення мікроциркуляції крові;
- гормональна терапія за необхідності корекції гормонального тла;
- симптоматичне лікування супутніх патологій.
Величезну роль відіграє немедикаментозне лікування:
- регулярна лікувальна фізкультура;
- модифікація способу життя;
- дотримання дієти;
- носіння компресійної білизни та панчіх.
Хірургічні методики:
- флебектомія – це видалення варикозно змінених вен хірургічним способом;
- лазерна чи радіочастотна коагуляція – сучасний малоінвазивний метод.
Вибір способу лікування підбирається фахівцем індивідуально для кожного випадку. Найкращі флебологи, гінекологи та судинні хірурги Запоріжжя готові надати вам кваліфіковану допомогу!
