Трофічні виразки

Трофічні виразки – це глибокі хронічні рани, які є результатом порушення кровообігу та відторгнення м’яких тканин. Вони розвиваються на шкірі та слизових оболонках організму. Не гоїтися виразки можуть протягом кількох тижнів, місяців і навіть років. Однозначно така патологія погіршує якість життя пацієнта.

Що таке «трофічні виразки нижніх кінцівок»? Як лікувати трофічні виразки на ногах? Де ще може утворитися рана? Як між собою пов’язані варикозне розширення вен і виразки? На ці та інші запитання відповіли наші спеціалісти. Давайте ж докладніше дізнаємося про цю недугу.

Чому з’являються та розвиваються трофічні виразки?

Трофічні виразки є результатом порушень, пов’язаних із кровопостачанням і відтоком лімфи, що призводить до хронічних виразкових ушкоджень шкірного покриву.

Найбільш поширені причини трофічних виразок – це варикоз (рани – це, по суті, ускладнення варикозного розширення вен), цукровий діабет і тиск на тканини через тривалий нерухомий стан (при лежачому способі життя, наприклад). Основні причини появи та розвитку патології:

• венозна недостатність – це одна з найбільш поширених причин виникнення трофічних виразок. При венозній недостатності вени не можуть ефективно переносити кров назад до серця, що призводить до її застою у нижніх кінцівках. Це, своєю чергою, викликає набряки, запалення та утворення виразок.

Венозні трофічні виразки становлять близько 70-90%.

Через вік досить часто трофічні виразки на ногах турбують саме людей похилого віку. Їх кількість становить більш ніж половина від загального числа випадків виразок, що утворилися через венозну недостатність;

• атеросклероз – це процес, при якому артерії стають вузькими та жорсткими через утворення бляшок із холестерину на їхніх стінках. Це знижує кровопостачання у ногах і підвищує ризик утворення трофічних виразок;
• тромбофлебіт глибоких вен або посттромботична хвороба;
• діабетична нейропатія. Так, у людей із цукровим діабетом може виникати ушкодження нервів (нейропатія), особливо – у ногах. Це призводить до втрати чутливості та непомітних ушкоджень, які можуть «перетворитися» на виразки.

Діабетичні трофічні виразки – серйозне ускладнення цукрового діабету. Вражають близько 15% пацієнтів із цим діагнозом;

• травма чи пошкодження шкіри може призвести до розвитку трофічних виразок. Для прикладу, тиск, тертя або рани, які не загоюються належним чином, призводять до виразок;
• серцево-судинні патології. Так звані «застійні» виразки утворюються на тлі недостатності кровообігу та набрякового синдрому (застійні процеси) при серцево-судинних недугах;
• інфекції (грибкові чи бактеріальні) також можуть викликати розвиток виразок, особливо – при порушенні циркуляції крові в організмі;
• радіаційна терапія. У пацієнтів, які отримують променеву терапію при лікуванні раку, можуть розвинутись трофічні виразки в області опромінення через пошкодження тканин.

Звичайно ж, кожен клінічний випадок може мати свої унікальні фактори, а отже – необхідність в індивідуальному підході до діагностики та лікування недуги.

Класифікація трофічних виразок

Одна із поширених класифікацій трофічних виразок ґрунтується на їхній етіології чи причині виникнення. Фахівці виділяють:

• венозні виразки або виразки венозної етіології, які виникають при хронічній венозній недостатності, коли кров стагнує у венах і призводить до пошкодження тканин;
• артеріальні виразки, що спричинені порушенням кровопостачання артеріальною кров’ю через атеросклероз або тромбоз;
• діабетичні виразки розвиваються у пацієнтів з діабетом через пошкодження нервів (нейропатії) та проблем з кровообігом (макро- та мікроангіопатії);
• травматичні виразки утворюються через травму (забиті місця, рани або опіки);
• трофічні виразки, спричинені інфекціями;
• виразки з невідомою етіологією (причина трофічної виразки може бути невизначеною чи невідомою).

Трофічні виразки можуть класифікуватись за ступенем тяжкості (стадії), глибиною ураження тканин або за наявності ускладнень. Для визначення точної класифікації та лікування патології необхідно звернутися до медичного фахівця – судинного хірурга, дерматолога чи ангіолога.

Де з’являються трофічні виразки?

Виразки з’являються на ногах, гомілках (особливо страждають від виразок нижні ділянки гомілки), стопах чи інших ділянках тіла, де кровообіг порушений. Трофічні рани також з’являються на інших частинах тіла: руки, живіт, спина чи язик. Це менш поширені випадки.

Причини появи трофічних виразок на тому чи іншому місці можуть бути різними, включаючи інфекції, хронічні захворювання, васкуліти та інші порушення кровообігу.

Ця патологія є довгостроковою проблемою, що потребує обов’язкового медичного втручання для лікування та запобігання ускладненням. Якщо у вас є підозра на трофічну виразку або інші проблеми зі шкірою, рекомендується звернутися до обласної лікарні Запоріжжя для отримання професійних консультації, діагностики та лікування.

Що буде, якщо не лікувати виразки?

Якщо патологію не лікувати, вона прогресує та викликає ускладнення:

• інфекція.

Відкриті виразки – своєрідні відчинені двері для бактерій і різних збудників інфекції. Несвоєчасне лікування провокує розвиток інфекції, що може призвести до загострення запалення, гнійних процесів і навіть – до сепсису (системної запальної відповіді організму);

• виразкове розширення.

Якщо трофічна виразка не гоїться, то порушується кровообіг підшкірної клітковини та глибших тканин. Тобто патологія зачіпає не лише сітку дрібних капілярів, а більш того – великі венозні магістралі. Розміри рани збільшуються, виразка стає глибшою. Це призводить до формування виразкового дефекту більшого розміру, що ускладнює загоєння та збільшує ризик ускладнень;

• остеомієліт.

Тривале існування трофічної виразки може призвести до інфікування кістки, що називається «остеомієліт». Це інфекційне захворювання характеризується запаленням кістки та мозкової речовини. Виникає, коли бактерії чи інші мікроорганізми потрапляють у кістку через відкриту рану, кров або поширення інфекції із сусідніх тканин.

Якщо трофічні виразки не лікувати, людина відчуває безперервний біль. Рани викликають дискомфорт не лише під час рухів і при виконанні повсякденних дій, а також – у стані спокою.

Якщо не лікувати виразку, ризик ампутації стає вищим. Хронічна рана не може не провокувати ускладнення, серед яких особливе місце посідає гангрена (некротичний процес) або сепсис. Деякі клінічні випадки вимагають ампутації ураженої кінцівки, що необхідно для запобігання поширенню інфекції та для врятування життя пацієнта.

Саме тому трофічні виразки не можуть залишитися поза увагою фахівця. Важливо не відтягувати звернення до лікаря. Раннє звернення за медичною допомогою та правильне лікування допоможуть запобігти ускладненням і сприяти загоєнню виразки.

Симптоми трофічних виразок

Трофічні виразки характеризуються повільним загоєнням, хворобливістю, запаленням та інфекцією. Ця патологія викликає обмеження руху та навіть інвалідність.

Симптоми трофічних виразок:

• виразка. Наявність відкритої рани на шкірі чи слизових оболонках;
• біль. Постійний або уривчастий біль у ділянці виразки, що турбує при навантаженні на уражену область;
• виділення. Від виразки можуть бути виділення: гній, серозна (прозора) рідина або кров;
• некроз. У деяких випадках навколо виразки можуть утворюватися/накопичуватися відмерлі тканини, що мають чорний колір;
• набряк. Набряк кінцівок присутній через порушення венозного або лімфатичного кровообігу;
• зміни на шкірі. Шкірний покрив навколо виразки може стати тонким, блискучим, сухим або пігментованим;
• зниження чутливості. При трофічних виразках, які пов’язані з нервовими проблемами, пацієнт відчуває зниження/втрату чутливості у ділянці рани;
• печіння чи свербіж в області виразки;
• неприємний запах (виникає у виразці за наявності інфекції);
• руйнування навколишніх тканин (м’язів і кісток) виникає через тривале існування виразки.

Діагностика

Діагностика трофічних виразок складається з кількох етапів. Основні методи діагностики:

• медичний огляд.

Лікар проводить візуальний огляд виразки та навколишніх тканин; оцінює розмір, глибину, форму та характер виразки, а також – наявність ознак інфекції, запалення чи атрофії;

• збирання медичного анамнезу.

Спеціаліст дізнається про медичну та сімейну історію пацієнта, включаючи наявність хронічних захворювань (цукровий діабет, варикозна хвороба або артеріальна недостатність), що допомагає виявити можливі причини трофічної виразки та визначити план подальшого обстеження;

• дуплексне сканування.

Дуплексне сканування (ультразвукове дослідження з допплерографією) може використовуватися для оцінки кровотоку в артеріях і венах у ділянці виразки. УЗД із допплерографією дозволяє виявити можливі проблеми з кровообігом;

• ангіографія.

Іноді потрібна ангіографія – процедура, за якої вводиться контрастна речовина в артерію чи вену, та робиться рентгенівський знімок. Це дозволяє більш детально оцінити стан судин і кровотік в області трофічної виразки;

• лабораторні аналізи.

Пацієнту необхідно здати аналізи крові (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз), що необхідно для оцінки загального стану та виявлення можливих інфекцій або системних захворювань;

• біопсія.

Деякі клінічні випадки вимагають проведення біопсії – взяття невеликого зразка тканини із виразки для подальшого дослідження під мікроскопом. Подібне дослідження може допомогти у з’ясуванні причин виразки та у виключенні пухлинного процесу.

Консервативне лікування трофічних виразок

Консервативне лікування трофічних виразок включає заходи для полегшення симптомів, запобігання інфекції та сприяння загоєнню рани. В обласній лікарні Запоріжжя застосовують такі підходи для безопераційної терапії виразок:

• чищення та пов’язки.

Регулярне очищення ураженої області та нанесення відповідних пов’язок є невіддільною частиною лікування трофічних виразок. Чищення допомагає видалити некротичну тканину та виділення, а пов’язки допомагають вологому загоєнню та захисту рани від інфекції;

• компресійне лікування.

Для поліпшення кровообігу в області виразки призначається компресійне лікування. Воно включає використання еластичних бинтів, спеціальних гомілковостопних манжет або компресійних панчіх. Компресійне лікування допомагає зменшити набряклість і покращити загоєння;

• фармакотерапія.

Призначається місцеве чи системне медикаментозне лікування трофічних виразок для прискорення загоєння та запобігання інфікуванню. Застосовуються антисептичні розчини, протимікробні мазі чи креми, препарати для стимуляції росту тканин та інші лікарські засоби;

• зміна життя.

Для підтримки здоров’я шкіри та загоєння трофічної виразки важливо вживати заходів щодо запобігання повторному пошкодженню, що може включати контроль рівня цукру в крові у пацієнтів із діабетом, контроль ваги, здорове харчування, фізичну активність та уникнення тривалих сидінь і стоянь;

• консультації зі спеціалістами.

Трофічні виразки можуть бути пов’язані з основними захворюваннями (варикозна хвороба чи артеріальна недостатність). Тоді потрібні консультації з відповідними лікарями (флеболог, ангіохірург та судинний хірург).

В обласній лікарні Запоріжжя ви можете отримати консультації фахівців з усіх областей сучасної медицини. Наші пацієнти не повинні стояти у чергах, витрачаючи сили та час. У ЗОКЛ всі діагностичні, лікувальні та фізіотерапевтичні процедури доступні цілодобово.

Хірургічне лікування трофічних виразок

Оперативне лікування трофічної виразки залежить від її характеристик, причини утворення та загального стану пацієнта. Нижче наведені деякі з можливих методів оперативного втручання при трофічній виразці, які застосовуються в обласній лікарні Запоріжжя:

• декомпресія.

Коли трофічна рана викликана судинними проблемами, може знадобитися хірургічне відновлення «здорового» кровотоку, що включає видалення чи полегшення утворень, що здавлюють судини, розширення чи заміну звужених судин.

Також при діабетичних виразках, які пов’язані з нейропатією, може знадобитися звільнення здавлюваного нерва. Судинний хірург може виконувати процедуру нейролізу (звільнення нерва від навколишніх тканин) або невректомію (видалення сегмента нерва);

• байпасні операції.

При артеріальних виразках, спричинених недостатністю кровообігу, потрібне відновлення кровотоку через обхідну судинну сполуку, що може включати артеріовенозні шунти або аутовенозні пересадки;

• розширення судин.

Іноді потрібне розширення звужених артерій за допомогою ангіопластики або стентування, що допомагає відновити процеси кровообігу та сприяє загоєнню;

• дебридмент.

Хірургічне видалення некротичних (мертвих) тканин навколо виразки сприяє її загоєнню. Дебридмент проводиться хірургічним шляхом (ексцизія або некректомія) або з використанням інших методів (механічне чищення виразки або застосування спеціальних препаратів);

• дезінфекція та очищення.

При трофічній виразці важливо підтримувати чистоту ураженої області, щоб запобігти інфекції та сприяти загоєнню рани. Судинний хірург може провести очищення виразки, видалити некротичну тканину та промити ділянку спеціальними розчинами;

• пластика та реконструкція.

У деяких випадках потрібна хірургічна пластика для заміщення відсутньої тканини чи закриття великої трофічної виразки. Операція може включати трансплантацію шкіри з інших областей тіла чи використання спеціальних реконструктивних матеріалів;

• ампутація.

Коли трофічну виразку неможливо вилікувати або коли вона становить серйозну загрозу здоров’ю/життю пацієнта, потрібна ампутація ураженої кінцівки. Це рішення приймається лікарем на основі показань та оцінки загального стану пацієнта.

Потрібно розуміти, що хірургічне лікування є лише одним з аспектів комплексного підходу до терапії. Зазвичай потрібне комбіноване лікування трофічних виразок, що включає лікарську терапію, застосування спеціальних пов’язок, зміну способу життя та усунення основної причини утворення виразки. Конкретні методи лікування мають бути визначені командою професійних лікарів з урахуванням дослідження індивідуального клінічного випадку.

Не турбуйтеся та пам’ятайте, що лікування трофічних виразок на ногах – це не тільки ампутація кінцівки. Ви можете довіритись нашій команді професіоналів і бути впевненими у тому, що ми підберемо оптимальний метод лікування для вас!