Епітимпаніт

Епітимпаніт – це важка форма гнійного отиту середнього вуха. Збудниками є аероби Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis і подібні.

Патологічний процес протікає у надбарабанному просторі барабанної перетинки, пошкоджує соскоподібний відросток і кісткові структури. Простіше кажучи, захворювання сприяє повному або частковому руйнуванню слухових кісточок, які відповідають за проведення звуку до внутрішнього вуха. Оскільки хвороба швидко прогресує, існує ризик ускладнень у внутрішньочерепній області.

Причини виникнення епітимпаніту

• травми вуха механічного й акустичного характеру;
• безконтрольне приймання антибіотиків під час лікування;
• проблеми з прохідністю слухової труби через аденоїди або мигдалини;
• захворювання, які призводять до зниження імунітету (наприклад, діабет);
• анатомічні особливості організму (вроджені, набуті);
• переохолодження, попадання води у порожнину вуха;
• відсутність особистої гігієни у пацієнта.

Епітимпаніт виникає на тлі розвитку інфекції у середньому вусі. У 85% випадках це відбувається через запалення у сусідніх органах, яке викликає такі захворювання: риніт, синусит, тонзиліт, зовнішній отит, мезотимпаніт, збільшення аденоїдів, наявність поліпів у носовій порожнині. Вони призводять до того, що до слухового проходу потрапляє збудник-інфекція, викликаючи запалення середнього вуха з формуванням хронічного вогнища інфекції.

Увага! Епітимпаніт представляє до 25% всіх випадків отиту середнього вуха. За даними ВООЗ, захворювання діагностується у 100-350 млн людей у ​​всьому світі. Щороку хвороба стає причиною госпіталізації 10% пацієнтів.

Симптоми епітимпаніту

Симптоми епітимпаніту включають:

• різке зниження слуху, що може межувати з глухотою;
• біль, відчуття тиску і тяжкості у вухах, тім’ї, скронях;
• рясне виділення гною зеленого кольору зі слухового проходу;
• неприємний запах, який свідчить про карієс кістки;
• запаморочення, головний біль, ознаки ністагму (тремор очей).

При відсутності правильного лікування починаються інтракраніальні ускладнення, у тому числі – руйнування лицьового нерва, туговухість, сепсис, інфекційно-токсичний шок.

Клінічна картина

Епітимпаніт може проявлятися у двох формах:

1. Гнійно-каріозний хронічний епітимпаніт супроводжується змінами у кістці. Запалення поширюється на соскоподібний відросток. При лікуванні та проколі барабанної перетинки слух не відновлюється і може призвести до незворотних наслідків.
2. Епітимпаніт з холестеатомою – доброякісною пухлиною, яка складається з клітин шкіри, вкритих матриксом. Зовні нагадує субстанцію білого кольору, що заповнює порожнину середнього вуха та поступово руйнує слухові кісточки та стінки порожнини.
3. Також існує змішана форма захворювання – епімезотимпаніт. При цій патології запалюється одночасно барабанна перетинка та надбарабанний простір. Це досить поширена патологія, що може привести до серйозних наслідків.

Діагностика епітимпаніту

Діагностика епітимпаніту включає ряд досліджень:

• отоскопія – дає можливість повністю оглянути слуховий прохід;
• отомікроскопія – дозволяє виявити дефекти у перетинці вуха, ймовірність травм кісткової стінки, деформації інших структурних елементів;
• аудіометрія – вимірює гостроту слуху;
• КТ скроневих кісток – визначає ступінь руйнувань кісткової тканини;
• ендоскопічне дослідження – показує стан гирл слухових труб, а також – ступінь їхньої прохідності у реальному часі.

Додатково перед визначенням тактики лікування фахівець може призначити клінічний аналіз крові, бактеріологічне дослідження, МРТ головного мозку, вестибулометрії та електроміографію.

Лікування епітимпаніту

Лікування епітимпаніту, як правило, – хірургічне. Оскільки захворювання загрожує ускладненнями та небезпечне для життя, повністю усунути проблему може лише операція.

Консервативне лікування

Консервативне лікування проводиться на стадії загострення для ліквідації гнійного вогнища. Воно полягає у використанні крапель, промиванні вушної порожнини та фізіотерапії (УВЧ, магнітотерапія, електрофорез, іонофорез, грязьові аплікації). При консервативному лікуванні використовуються препарати, що розм’якшують гній, а також – антисептики, протизапальні й антибактеріальні розчини тощо.

Хірургічне лікування

Операція при епітимпаніті – радикальний метод лікування, що проводиться при гострих ознаках захворювання. Хірург-отоларинголог розкриває порожнини вуха, видаляє гній та уражені тканини (частина слухового проходу та кісткових стінок), відновлює цілісність барабанної перетинки. Також – видаляються холестеатоми. При необхідності проводиться оссікулопластика – слухові кісточки замінюються протезами.

Післяопераційний період проходить під наглядом лікаря. Шви знімаються на 6-8 день, видалення тампонів зі слухового проходу відбувається через місяць.

Фахівці Запорізької обласної клінічної лікарні проводять усі види лікування епітимпаніту за ціною, доступною кожному. Наші фахівці надають допомогу на всіх етапах захворювання.

Прогноз і профілактика при епітимпаніті

Прогноз при епітимпаніті сприятливий. Після лікування 95% пацієнтам вдається перевести до стадії ремісії та відновити слух до вихідного рівня. Якщо мова йде про внутрішньочерепні ускладнення, цей показник знижується до 70% – у таких випадках пацієнтам рекомендується установка слухових апаратів.

Ускладнення після лікування можуть проявлятися у наступному:

• зниження функцій мови, слуху, концентрації уваги;
• ознаки гострого або хронічного мастоїдиту (з гноєм і абсцесами);
• менінгіт – запалення мозкових оболонок;
• туговухість легкої або помірної стадії.

Епітимпаніт вимагає дотримання заходів профілактики. Розглянемо основні з них: профілактика вірусних та інших інфекцій, своєчасне лікування супутніх хвороб, ведення здорового способу життя, правильне харчування та фізична активність. Це допоможе зміцнити імунітет й уникнути проблем зі слухом у майбутньому.

При появі перших симптомів захворювання негайно звертайтеся до кращих хірургів-отоларингологів Запоріжжя. Наші фахівці збережуть ваш слух і позбавлять від болю та обмежень!