Гострий коронарний синдром (ГКС) – це сукупність клінічних симптомів, що виявляються гострою ішемією міокарда при порушенні кровопостачання серцевого м’яза, що відбувається через зменшення кровотоку в коронарних артеріях.
Наслідками такого недостатнього кровопостачання міокарда є некроз тканин і зупинка серця. При своєчасних діагностиці та лікуванні гострий коронарний синдром лікується ефективно та до кінця. Зволікання зі значною ймовірністю закінчується смертю пацієнта.
Під ГКС мається на увазі два стани з подібними ознаками:
- Інфаркт міокарда (патологія виникає через затикання судини на понад 70%).
- Нестабільна стенокардія – період загострення ішемічної хвороби серця.
Класифікація ГКС:
- нестабільна стенокардія;
- інфаркт міокарда без підйому сегмента ST;
- інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (обидва типи інфаркту міокарда можуть призводити до наявності або відсутності зубця Q на ЕКГ (інфаркт міокарда Q, інфаркт міокарда не-Q)).
Перераховані вище синдроми пов’язані з ГКС. Вони різні за симптомами, підсумками ЕКГ і рівнями кардіомаркерів (це речовини, кількість яких при порушеннях роботи серця зростає).
Причини виникнення ГКС
Головна причина гострого коронарного синдрому – це утворення атеросклеротичної бляшки, що звужує діаметр судини. Серце не отримує необхідної кількості поживних речовин, тому що крові стає складніше текти артерією. Це називається «стеноз». Через прорив бляшки може утворитися тромбоемболія (закорковування просвіту артерії тромбом).
Групу ризику становлять:
- чоловіки 35+ та жінки 45+;
- залежні від куріння, наркотиків, алкоголю;
- любителі кави, шоколаду та жирних продуктів;
- пацієнти з діагнозом гіпертонія;
- люди із цукровим діабетом;
- пацієнти, у яких близькі родичі страждали від серцево-судинних патологій;
- перенесли інфаркт міокарда.
Ускладнення, можливі при ГКС:
- набряк легенів;
- гостра серцева недостатність;
- кардіогенний шок (зниження артеріального тиску, знижене відділення сечі, метаболічні розлади);
- порушення ритму (аритмії);
- порушення провідності (блокада серця): атріовентрикулярна (АV) або синоатріальна блокада) – це стан, коли електрична прохідність нервових імпульсів до серцевих м’язів уповільнюється або переривається.
Блокаду серця можна успішно вилікувати в обласній клінічній лікарні Запоріжжя за допомогою кардіостимулятора.
Симптоми гострого коронарного синдрому:
- напад ангінозного болю (відчуття стиснення та тяжкості за грудиною та (чи) в епігастральній ділянці). Біль «віддає» у ліву руку, плече, лопатку, рідше – в обидві руки, нижню щелепу. Відчуття хвилеподібні, повністю не припиняються.
Ангінозні болі з’являються при потребі збільшення кровотоку, що виникає при фізичній активності та (або) при емоційній напрузі;
- напади ядухи з кашлем і пінистим мокротинням;
- раптова пітливість;
- відчуття перебоїв у роботі серця та/чи прискореного серцебиття;
- головні болі;
- втрата свідомості;
- розлад травної системи (блювання, діарея, неможливість ковтнути);
- печія.
Приступ ГКС супроводжується страхом померти.
Зустрічається безсимптомний ГКС (безболева ішемія міокарда), що виявляється швидкою стомлюваністю, безперервною слабкістю, занепокоєнням, прискореним серцебиттям, перебоями у роботі серця.
Клінічні прояви гострого коронарного синдрому змінюються. Звертайтесь до обласної лікарні Запоріжжя за кваліфікованою медичною допомогою!
Рідкісні випадки ГКС:
- емболія (затикання) коронарної артерії;
- спазм артерій;
- мимовільне розшарування коронарної артерії.
Діагностика ГКС – це:
- розмова з кардіологом.
При збиранні анамнезу кардіолог особливу увагу приділяє віку пацієнта, спадковому фактору, наявності артеріальної гіпертензії та цукрового діабету, шкідливим звичкам;
- електрокардіограма (ЕКГ) – запис електричної активності серця для визначення взаємозв’язку больових відчуттів у ділянці грудей з проблемами серця;
- аналізи крові необхідні для виявлення підвищення рівнів, які вказують на поразку серця;
- ехокардіографія (УЗД серця);
- визначення біологічних маркерів ушкодження міокарда (тропоніни).
Білки серцевого тропоніну Т та I вивільняються, коли міокард пошкоджений. Це найкраща діагностична ознака ГКС;
- перфузійна сцинтиграфія – можливість виключити серцевий напад, якщо попередні методи діагностики цього не зробили;
- коронароангіографія – метод дослідження для виявлення та аналізу звужень і затикання коронарних артерій.
Гострий коронарний синдром потребує надання невідкладної медичної допомоги!
Лікування гострого коронарного синдрому в обласній клінічній лікарні
Важливо! При підозрі на наявність гострого коронарного синдрому перша допомога та госпіталізація хворого – обов’язкові умови для сприятливого результату патології!
У перші години після початку нападу ГКС та при підозрі на інфаркт міокарда рекомендується проведення тромболітичної терапії (тромболізису), якщо немає можливості у перші дві години провести черезшкірне коронарне втручання. Це внутрішньовенна ін’єкція ліків, які руйнують тромболітичну масу та відновлюють рух крові закоркованими судинами.
Якщо гострий коронарний синдром закінчився інфарктом міокарда, пацієнту показано постільний режим протягом тижня (загалом). Якщо хворому діагностували нестабільну стенокардію, вставати йому можна на другу-третю добу. Якщо інфаркту не було, перед випискою з лікарні проводиться функціональна діагностика, яка включає ехокардіографію та холтер-ЕКГ.
«Золотим стандартом» лікування гострого коронарного синдрому є черезшкірне коронарне втручання (ангіопластика або стентування). При тяжких ураженнях серцевих артерій проводиться шунтування. Ці втручання дозволяють розширити просвіт судини або створити альтернативний шлях, в обхід пошкодженої ділянки.
На базі ЗОКЛ для пацієнтів з гострим коронарним синдромом доступна фібринолітична терапія, що повинна проводитись протягом двох годин від серцевого нападу, за неможливості проведення черезшкірного коронарного втручання. Потім пацієнтові рекомендується проведення ЧКВ.
Ангіопластика зі стентуванням або черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ) – це процедура, яку потрібно виконати у перші дві години від моменту розвитку серцевого нападу.
ЧКВ включає:
- встановлення вузького катетера (трубки) до коронарної артерії;
- відновлення просвіту судини за допомогою роздування балона (балонна ангіопластика), після чого просвіт судини збільшується;
- для збереження просвіту артерії відкритим використовується коронарний стент – це трубка з металевої сітки, що розширюється та імплантується у суджену коронарну артерію при проведенні ангіопластики.
Пацієнту з імплантованим стентом потрібно приймати дезагреганти – препарати, що перешкоджають тромбоутворенню – протягом року після стентування. Ці ліки перешкоджають злипанню тромбоцитів.
Ангіопластика при ГКС буває:
- первинна («пряма») ангіопластика (проводиться без попередньої тромболітичної терапії);
- вторинна ангіопластика, що ділиться на: 1. Ранню (рятівну) – виконується при гострому інфаркті міокарда для відновлення коронарного кровотоку при неефективності тромболізису; 2. Відстрочену, що проводиться після усунення гострих явищ ішемії міокарда у пацієнтів з постінфарктною стенокардією.
Коронарне шунтування використовується як планове втручання.
Показання для проведення коронарного шунтування:
- неуспішна ангіопластика, коли ангінозний біль залишилася;
- стабільна стенокардія 3-4 класів;
- вади серця із супутньою ішемією міокарда;
- знижена переносність фізичних навантажень.
Додаткові методи лікування ГКС, доступні в обласній клінічній лікарні Запоріжжя:
- киснева терапія;
- мінімізація дискомфорту та больових відчуттів за допомогою нітрогліцерину або морфіну;
- при можливості – блокування згортання крові (використовуються антиагреганти та антикоагулянти);
- призначення бета-блокаторів, антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), які покращують роботу міокарда та коронарних артерій;
- призначаються статини для стабілізації атеросклеротичної бляшки.
Лікування гострого коронарного синдрому – необхідність! При розвитку ГКС необхідно негайно зв’язуватися з екстреними службами та звертатися до відділення кардіології ЗОКЛ.
